Адвокат Пономарьов Михайло Валентинович т. 099 326 31 95

У даній справі Верховний Суд дійшов висновку про пропущення позивачем строку для звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного їх оскарження до ДПС України   Вирішуючи  ключове питання у цій справі - пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом і наявність підстав для його поновлення - колегія суддів виходить з такого.   Предметом спору у цій справі є податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2020 року № 0002430402 та № 0002420402, від 03 вересня 2020 року № 0002490402 та № 0002480402, від 06 жовтня 2020 року № 0033340402, які за наслідками адміністративного оскарження залишені без змін. Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 сформулював висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті

     ТОВ звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській област, в якому просило серед іншого - визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 31.10.2022 №  804      Київський окружний адміністративний суд рішенням від 31.01.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023. Верховний Суд:      Формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.      Виконання так

          Під час підготовки відповіді на Запити податкової служби щодо невідповідності таких Запитів вимогам законодавства є можливим обгрунтовувати свою позицію з посиланням на висновки Верховного Суду, оскільки відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень. З огляду на викладене хотілося б навести не нову, але досить актуальну на сьогодні позицію ВС щодо змісту Запитів органів ДПС , яка стане у нагоді під час складання відповідей контролюючим органам : Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 липня 2021 по справі №820/2788/17 https://reyestr.court.gov.ua/Review/98146527 ТОВ звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просило суд скасувати наказ нача

 У даній справі наведено позитивну тенденцію щодо можливості ефективно застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ГУ ЛПС щодо включення платника податків до переліку ризикових платників податків. ТОВ «Л» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.07.2022 №37791, зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. 25.07.2022 до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.07.2022 №37791. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 26.07.2022, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного

У наведеній справі описано питання порядку подання заяви (пакету документів) на отримання ліцензії на торгівлю пальним й питання права орендаря користування земельними ділянками, на яких розташоване майно (споруди, будівлі тощо), яке ним орендується. ТОВ звернулось до уповноваженого органу з заявою про видачу ліцензії. За результатами розгляду поданих документів відповідачем прийнято рішення від 01 липня 2019 року № 51528/10/05-99-40-01-18 про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, яке мотивовано неподанням ТОВ документів, що підтверджують право власності або право користування земельними ділянками , або інше передбачене право землекористування на земельні ділянки, на яких розташовано об`єкти оптової або роздрібної торгівлі пальним чи зберігання пального, чинних на дату подання заяви та/або на дату введення таких об`єктів в експлуатацію. ТОВ подало позов до суду з проханням визнати протиправною відмову та зобов ’ язати податковий орган видати ліцензію. Суди пе

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України). Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівник

ТОВ звернулося до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнання протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.05.2022 № 000/116/32-00-07-01-03-32 та №000/117/32-00-07-01-03-32. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, позов було задоволено. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не наведено достатніх доводів та не подано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, доводили б невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на бюджетне відш

«ТОВ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва   з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило   визнати   протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2021 року №0137110707 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 16   475   003,45 грн. Згідно висновків акта перевірки встановлено: проведення розрахункової операції в безготівковій формі з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій з роздрукуванням та видачею покупцю розрахункових документів невстановленої форми. Позов мотивований тим, що висновки акту фактичної перевірки від 29 січня 2021 року №848/03-20-07-05/42547705 щодо порушення позивачем Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам. Окружний адміністративний суд міста Києва