Ефективний спосіб зупинення дії рішення про ризиковість платника податків
ТОВ «Л» звернулось до суду з позовом до Головного
управління ДПС в Одеській області, в якому просило: визнати протиправним та
скасувати рішення про відповідність / невідповідність платника податку на
додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.07.2022 №37791,
зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які
відповідають критеріям ризиковості.
25.07.2022 до суду позивачем подано заяву про
забезпечення позову, в якій заявник просив забезпечити позов шляхом зупинення
дії рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану
вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.07.2022 №37791.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 26.07.2022, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022, заяву позивача про забезпечення позову задовольнив. Зупинив дію рішення Управління про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.07.2022 №37791 до набрання рішенням по даній справі законної сили.
Верховний Суд:
Розглядаючи
питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди
повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та
їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна
зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є
необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати
незворотні наслідки.
Наведена
правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного
Суду від 14.12.2021 у справі № 240/16920/21, від 15.04.2022 у справі
№440/6755/21, від 13.07.2022 у справі №240/26736/21.
При
вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову
суди попередніх інстанцій установили, що після віднесення платника податку до
категорії ризикового всі без виключення складені ним податкові
накладні/розрахунки коригування зупиняються, що підтверджує доводи позивача про
фактичну неможливість вести господарську діяльність до часу винесення рішення у
даній справі, оскільки безвибірково всі здійснені господарські операції та всі
контрагенти підпадуть під дію негативних наслідків оскаржуваного рішення.
Забезпечення
позову визначеним способом не позбавляє відповідача можливості здійснювати
перевірку окремо поданих податкових накладних/розрахунків коригування, тобто
реалізовувати свої контролюючі функції за наявності обґрунтованих сумнівів щодо
певної господарської операції.
При
цьому невжиття заходів забезпечення позову очевидно істотно ускладнить
виконання рішення суду (в разі задоволення позовних вимог) в частині поновлення
порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки всі
вчинені до того часу господарські операції та контрагенти будуть
дискредитовані, оскільки фактично мали взаємовідносини з ризиковим платником
податку на додану вартість.
Судами
також установлено, що матеріалами справи підтверджено вплив оскаржуваного
рішення на контрагентів позивача, які здійснюють постачання продуктів
харчування до Збройних сил України.
Зазначені
обставини підтверджуються, зокрема, листом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
від 15.07.2022 №1 щодо призупинення договору поставки, листів директора ТОВ «Н»
від 14.07.2022 №07/22-14 щодо вирахування 20% від загальної вартості за
поставки товарів, від 22.07.2022 №07/22-10 щодо вимушеного припинення ТОВ «Н»,
яке є ключовим постачальником м`ясної продукції для забезпечення Збройних сил
України, подальшої співпраці з ТОВ «Л» внаслідок віднесення останнього до
переліку підприємств, що відповідають критеріям ризиковості.
Підсумовуючи
вище наведене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх
інстанцій, що вказані позивачем підстави застосування заходів забезпечення
позову знайшли своє підтвердження та у своїй сукупності доводять необхідність
тимчасового зупинення дії оскаржуваного рішення.
Застосування
заходів забезпечення позову носить тимчасовий характер та не є вирішенням
спірних правовідносин чи наданням будь-якої попередньої оцінки правомірності
рішення суб`єкта владних повноважень.
Наведені
апелянтом рішення Верховного Суду не є релевантними до обставин даної справи,
оскільки прийняті за інших фактичних обставин, тому не спростовують висновки
судів першої та апеляційної інстанцій у
даній справі.
Також
колегія суддів враховує, що спір по суті заявлених позовних вимог був вирішений
судом першої інстанції згідно рішення від 30.08.2022, яке було залишене в силі
судом апеляційної інстанції згідно постанови від 26.10.2022, тобто на дату
подання Управлінням касаційної скарги заходи забезпечення позову, застосовані
згідно оспорюваної ухвали від 26.07.2022, припинили свою дію.
Переглянувши
оскаржувані судові рішення у цій справі у межах доводів касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд
у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вважає що при
ухваленні оскаржуваних рішень суди
першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування
норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, а тому
касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
Постанова Верховного Суду від 27 вересня 2023
року по справі №420/10012/22, детальніше,- https://reyestr.court.gov.ua/Review/113768141
Коментарі
Дописати коментар