Адвокат Пономарьов Михайло Валентинович т. 099 326 31 95

  ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ ВІД 20 ЛИПНЯ 2023 РОКУ ПО СПРАВІ № 160/9720/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112325661 ТОВ звернулось з позовом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якому, просило: - визнати протиправним та скасувати наказ ДПС України від 22 червня 2022 року № 336 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ»; - визнати протиправними дії ДПС України щодо викладення в акті від 23 червня 2022 року «Про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню» інформації про відсутність ТОВ у місцях провадження діяльності; - визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №150-рл від 30 червня 2022 року про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами та іншими вимогами. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року, залишеним без змін постано

  Під час підготовки відповіді на Запити податкової служби щодо невідповідності таких Запитів вимогам законодавства є можливим обгрунтовувати свою позицію з посиланням на висновки Верховного Суду, оскільки відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень. З огляду на викладене хотілося б навести не нову, але досить актуальну на сьогодні позицію ВС щодо змісту Запитів органів ДПС, яка стане у нагоді під час складання відповідей контролюючим органам: ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ ВІД 07 ЛИПНЯ 2021 ПО СПРАВІ №820/2788/17 https://reyestr.court.gov.ua/Review/98146527 ТОВ звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просило суд скасувати наказ начальника Голо

  Відвід суддів. Жодна норма національного права не визначає змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці ЄСПЛ. Вони тут викладені. У Х В А Л А 19 ЛИПНЯ 2023 РОКУ СПРАВА № 990/53/23 ПРОВАДЖЕННЯ № 11-68ЗАІ23 ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Стаття 6 Конвенції вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає змісту нормативної конструкції «неупередже

Основними засадами податкового законодавства України, на яких воно ґрунтується, серед іншого, є загальні принципи. Одним із таких принципів відповідно до підпункту 4.1.4 Податкового кодексу України (далі-ПКУ) є презумпція правомірності рішень платника податку, сутність якого до наведеної норми полягає у тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Слід зазначити, що за своїм правовим навантаженням презумпція правомірності рішень платника податків схожа на правову конструкцію «конфлікту інтересів», положення якого було закріплено у Законі України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 2

  Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26   липня  2023 року по справі  №  640/15028/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112470327   ТОВ звернулося з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 травня 2019 року. В обґрунтування позовних вимог щодо донарахування зобов`язань з податку на прибуток (щодо дисконтування заборгованості) позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки платник не був зобов`язаний проводити дисконтування кредиторської заборгованості та визначати й відображати фінансовий дохід від дисконтування, а також здійснювати амортизацію дисконту на кожну наступну дату балансу у зв`язку з тим, що порядок та методика проведення такої амортизації не визначені у національних стандартах бухгалтерського обліку. Рішенням Окружного адміністративного суд

  Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року по справі  № 820/11305/15   https://reyestr.court.gov.ua/Review/99627200   Системний аналіз положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6,7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 N 34/18772 (далі по тексту - Порядок № 984), свідчить, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та збо

  ВС: У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110502423 У жовтні 2020 року ТОВ звернулось з позовом до ГУ ДПС у Рівненській області та ДПС України з вимогами скасувати рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов’язання зареєструвати податкову накладну. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року, позов задоволено. Верховний Суд: У разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризико