Верховний Суд підтримав автоматичну пролонгацію на один рік
ВС - у період із 07 квітня 2022 року до 19 листопада 2022 року договори оренди земельної ділянки були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договору, строк яких сплинув у цей проміжок часу.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.03.2023 року по справі № 563/376/22-ц.
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селянське Агро» (далі - ТОВ «Селянське Агро») про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 17 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Витребувано земельну ділянку площею 2,28 га, кадастровий номер 5623080400:04:001:0086, з чужого незаконного володіння ТОВ «Селянське Агро». Скасовано державну реєстрацію права оренди в реєстрі речових прав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 додаткову угоду від 01 грудня 2017 року до договору оренди не укладав та не підписував, згоди та повноважень на її укладення й підписання іншій особі не надавав, а отже, така угода суперечить його волевиявленню, а спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у відповідача.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що строк дії договору оренди землі від 05 травня 2015 року закінчився 13 червня 2022 року, а відповідач після закінчення строку дії договору оренди землі не виконав свого обов`язку з повернення земельної ділянки та не скористався своїм правом на поновлення оренди.
Верховний Суд:
Відповідно до доповнених пунктів 27 і 28 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, які набрали чинності 07 квітня 2022 року встановлено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; б) приватної власності.
Законом України від 09 жовтня 2022 року № 2698-IX, який набрав чинності 19 листопада 2022 року, абзац перший підпункту 1 пункту 27 після слів «воєнного стану» доповнено словами «до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (тобто цим Законом).
Аналіз наведених положень ЗК України дає підстави для висновку, що у період із 07 квітня 2022 року до 19 листопада 2022 року договори оренди земельної ділянки були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договору, строк яких сплинув у цей проміжок часу.
Оскільки строк дії договору оренди закінчувався 13 червня 2022 року, тому, відповідно до пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, цей договір вважається поновленими на один рік без волевиявлення сторін, тобто до 13 червня 2023 року.
Звертаючись із апеляційною скаргою, ТОВ «Селянське Агро» вказувало на відсутність підстав для задоволення вимог позивача про повернення земельної ділянки, оскільки існує необхідність врахування вимог Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану».
Суд апеляційної інстанції, відхиляючі такі доводи заявника, вказав на те, що системне телеологічне тлумачення зазначених приписів дозволяє зробити висновок про те, що законодавець під час дії воєнного стану дозволив вважати поновленими на один рік без волевиявлення сторін договори оренди земельних ділянок саме для спрощення оформлення відповідних змін для тих сторін, які бажають продовжити ці правовідносини. Однак заборона припиняти такі правовідносини із наведених апелянтом правових підстав не є неможливою.
Верховний Суд не погоджується з таким тлумаченням наведених положень ЗК України та вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню закон, чинний на момент закінчення строку дії договору оренди, тобто станом на 13 червня 2022 року.
У цей період діяв пункт 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України у редакції Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який передбачав:
- під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану.
Отже, законом прямо визначено юридичний факт, з яким закон пов`язує поновлення дії договорів оренди саме без волевиявлення сторін, а тому висновки апеляційного суду про те, що така автоматична пролонгація запроваджена законодавцем для спрощення оформлення договорів для сторін, які бажають продовжити ці правовідносини, не відповідає змісту наведених положень закону.
Така автоматична пролонгація договорів оренди земельних ділянок діяла до 19 листопада 2022 року, тобто до моменту, коли набрав чинності Закон України № 2698-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель».
Коментарі
Дописати коментар