КПК не передбачає вимоги дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР
Стаття 214 КПК не містить вимоги про дотримання при внесенні відомостей до ЄРДР правил підслідності і вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне органу
А також інші важливі обставини оформлення протоколу огляду місця події…
П О С Т А Н О В А 26 СІЧНЯ 2023 РОКУ СПРАВА №757/3303/15-К ПРОВАДЖЕННЯ №51-8362КМ18[1] ВЕРХОВНИЙ СУД КОЛЕГІЄЮ СУДДІВ ПЕРШОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ
За загальним правилом ч. 1 ст. 218 КПК (у редакції станом на 25 жовтня 2014 року) досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Так, апеляційним судом було встановлено, що огляд місця події 25 жовтня 2014 року було проведено старшим слідчим СВ Оболонського РУ ГУ МВС м. Києва ОСОБА_10 , хоча відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесено слідчим Печерського РУ ОСОБА_11 .
Проте КПК не передбачає вимоги дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК не містить вимоги про дотримання при внесенні відомостей до ЄРДР правил підслідності і вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне органу (постанова об?єднаної палати ККС ВС від 24 травня 2021 року у справі №640/5023/19).
Відтак колегія суддів вважає таким, що суперечить не лише нормам КПК, але й актуальній судовій практиці суду касаційної інстанції висновок суду апеляційної інстанції про те, що слідчий, який діяв в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 214 КПК та здійснював огляд місця події без внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та слідчий, що повинен негайно внести такі відомості до ЄРДР повинна бути одна і та сама особа, а саме - слідчий СВ Оболонського РУ ГУ МВС ОСОБА_10 .
Водночас мотиви визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 25 жовтня 2014 року з підстав зазначення на схемі місця зіткнення транспортного засобу з пішоходом іншою ручкою Суд вважає вмотивованими.
Так, на обґрунтування вини ОСОБА_7 сторона обвинувачення поклала, зокрема, схему пригоди, складену за дорученням слідчого інспектором ВДАІ ОСОБА_12 .
В оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, що саме місце зіткнення та цифра 2,9 м зазначені на схемі ручкою іншого кольору, а також цифра 2,9 метрів відсутня у поясненнях свідків, потерпілого та обвинуваченої. Однак означена інформація щодо відстані (2,9 метрів) була тими вихідними даними, які дозволили експерту прийти до висновку, що ОСОБА_7 мала час загальмувати або іншим чином уникнути зіткнення.
Оскільки ця обставина є критично важливою для визначення можливості в обвинуваченої уникнути наїзду, а отже, і для встановлення її винуватості за ст. 286 КК, то місце наїзду на пішохода мало бути встановлене поза розумним сумнівом на підставі допустимих доказів.
Відтак колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про недопустимість схеми ДТП як складової частини протоколу огляду місця події, оскільки вона отримана з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
У зв?язку з тим, що результати огляду місця події є недопустимим доказом, то це свідчить і про недопустимість висновку автотехнічної експертизи від 15 грудня 2014 року №617а, оскільки саме цей огляд місця події був основою проведення цієї експертизи.
Оскільки огляд місця події та висновок автотехнічної експертизи є базовими доказами у цьому провадженні, а вони визнані судом апеляційної інстанції недопустимими, з чим погодився і Верховний Суд, то колегія суддів вважає, що у цьому провадженні судом апеляційної інстанції правильно закрито кримінальне провадження на підставі п.3 ч. 1 ст. 284 КПК.
Коментарі
Дописати коментар