Щодо застосування статті 1212 ЦК України
Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
ПОСТАНОВА 11 СІЧНЯ 2023 РОКУ СПРАВА № 548/741/21 ПРОВАДЖЕННЯ № 61-1022СВ22 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ПЕРШОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).
Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (стаття 1215 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12 квітня 2018 року купив у ОСОБА_2 частку у статутному капіталі ТОВ «Таращамолоко» у розмірі 5 100,00 грн,які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору.
Отже, розрахунок за вказаним договором здійснений у сумі 5 100,00 грн та не передбачав видачу окремої розписки.
12 квітня 2018 року ОСОБА_2 склав розписку, згідно з якою одержав 800 000,00 грн. Оригінал цієї розписки знаходиться у позивача.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 , посилаючись на положення статті 1212 ЦК України, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 794 900,00 грн, тобто різницю між ціною договору та коштами, які отримав відповідач за розпискою.
Колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів у розмірі 794 900,00 грн на підставі статті 1212 ЦК України, проте помилився щодо мотивів такої відмови, з огляду на таке.
Так, в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Апеляційний суд не звернув уваги, що безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 кошти, знаючи, що між ним та відповідачем відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) з повернення коштів, а тому поведінка позивача є суперечливою (тобто, потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків).
Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог стягнення коштів у розмірі 794 900,00 грн.
За таких обставин апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову, однак помилився щодо мотивів такої відмови.
Коментарі
Дописати коментар