Адвокат Пономарьов Михайло Валентинович т. 099 326 31 95

Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів. ПОСТАНОВА   11 СІЧНЯ 2023 РОКУ СПРАВА № 548/741/21 ПРОВАДЖЕННЯ № 61-1022СВ22 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ПЕРШОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України). Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулюванн

    ВС вважає за необхідне відступити від своїх висновків про те, що роздруківки електронного листування не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази. Про це свідчить ухвала Великої палати ВС від 15.03.2023 у справі №916/3027/21.      Нагадаємо, що в касаційних судах по різному ставляться до визнання належними та допустимими доказами роздруківок листування у месенджерах. Так у справі №643/6581/19 Касаційний цивільний суд не сприйняв як доказ укладення договору найму житла посилання на роздруківки листування у «Viber».            Натомість, колегія суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 24.01.2023 у справі №916/3027/21 констатувала, що повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом. А закон не вимагає наявності електронного підпису на електронних доказах.         Під час розгляду касаційної скарги КГС виявив суперечливу судову практику щодо питання про те, чи є роздруківки з месенджерів належними та

  Державне підприємство "Інформаційні судові системи" поінформувало, що закінчило заходи щодо впровадження оновленої моделі системи автоматизованого знеособлення відомостей, які не можуть бути розголошені в текстах електронних примірників судових рішень у кримінальному судочинстві, що відкриті для загального доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень в умовах воєнного стану. Повідомляється, що в Реєстрі відновлено загальний доступ до електронних примірників судових рішень у кримінальному судочинстві. За  повідомленням  порталу «Судова влада України»

  Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень потребує значного часу й зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову. На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд у справі №280/2284/20. У цій справі контролюючий орган прийняв рішення, згідно з яким позивач отримав статус ризикового платника. Останній звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом зупинення дії такого рішення до набрання законної сили судовим рішенням у справі. Суди перших двох інстанцій заяву задовольнили, пославшись на те, що наявність рішення контролюючого органу ускладнить ведення господарської діяльності підприємством, що призведе до понесення ним та його контрагентами збитків. Однак, КАС скасував такі судові рішення, наголосивши, що за платником залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, а в

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.03.2023 у справі № 240/12029/21 за позовом ТОВ  «УКРСОІЛ» до ГУ ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов’язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 та залишено в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2022. Так, судом першої інстанції встановлено, що підставою виникнення спору щодо правомірності прийняття рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненадання позивачем до контролюючого органу копій первинних документів, які розкривають зміст господарської операції. Натомість позивачем надано пакет документів, який не відповідає інформації, зазначеній в под

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ). Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ. Згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ визначено перелік фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, до яких відносяться: - особи з інвалідністю першої і другої групи; - фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; - пенсіонери (за віком); - ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3551); - фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ з

  ПОСТАНОВА   22 ГРУДНЯ 2022 РОКУ СПРАВА №640/32706/21 АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ № К/990/27365/22, К/990/25212/22   ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ 30.  Відповідно до пунктів 2, 4 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»  недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили ; при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним в

 Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу (а в окремих випадках і суду), що супроводжуються порушенням умов здійснення суб’єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов’язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, що ваблять застосування засобів цивільного процесуального примушення.       На практиці основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат (наприклад, відкласти судове засідання, добитися

 Стаття 214 КПК не містить вимоги про дотримання при внесенні відомостей до ЄРДР правил підслідності і вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне органу А також інші важливі обставини оформлення протоколу огляду місця події… П О С Т А Н О В А   26 СІЧНЯ 2023 РОКУ   СПРАВА №757/3303/15-К   ПРОВАДЖЕННЯ №51-8362КМ18[1]   ВЕРХОВНИЙ СУД КОЛЕГІЄЮ СУДДІВ ПЕРШОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ За загальним правилом ч. 1 ст. 218 КПК (у редакції станом на 25 жовтня 2014 року) досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Так, апеляційним судом було встановлено, що огляд місця події 25 жовтня 2014 року було проведено старшим слідчим СВ Оболонського РУ ГУ МВС м. Києва ОСОБА_10 , хоча відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесено слідчим Печерського РУ ОСОБА_11 . Проте  КПК не передбачає вимоги дотримання п

За 2022 рік платники єдиного податку визначають мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ). При допущенні помилки у розрахунку МПЗ, платник єдиного податку четвертої групи має право подати уточнюючу декларацію та відобразити достовірні показники розрахунку МПЗ та, відповідно, загальні податкові зобов’язання з єдиного податку. У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, та пені  (глава 1 розділу  XIV ПКУ, пункт 50.1 статті 50 ПКУ, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ) .

З 01.04.2023 набирає чинності  наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами), який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.02.2023 № 11 (далі – наказ Мінфіну № 463). Відповідно до наказу Мінфіну № 463 у новій редакції, зокрема, затверджено форми: податкової накладної; податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість. Таким чином, застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з: 1 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов’язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та

  Порушення строків сплати грошових зобов`язань за незалежних від платника податків причин не можуть бути підставою для звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату податків   - ВС підтримав висновки суду апеляційної інстанції та позицію Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у справі   № 280/1006/21 . В розглянутій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що платник податків не надав доказів своєчасного та у повному обсязі сплати податкових зобов`язань з ПДВ та/або погашення податкового боргу з цього податку за спірний період, що обґрунтовано свідчить про наявність підстав для штрафу, визначеного ст. 126  ПКУ . Платника податків не мав об`єктивної можливості та правових підстав своєчасно сплатити грошові зобов`язання з ПДВ за наявності заборгованості по виплаті зарплати перед найманими працівниками. Бо законодавство вимагає сплатити податкові платежі лише після погашення у повному обсязі існуючої заборгованос