Адвокат Пономарьов Михайло Валентинович т. 099 326 31 95

Фіктивність господарських операцій – одна з «фішок» податківців для донарахування податкових зобов’язань платнику податків. Для запобігання схожих конфліктів з фіскальною службою Вам необхідно пам’ятати наступне: наявність діючого договору сама по собі не свідчить про реальність здійснення операції; документи мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарської операції;  сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податків у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце; наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростовується належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції. Для підтвердження факту здійснення господарської операції  у Вас

  Відповідно до абзацу першого п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. Отже, новостворена фізична особа – підприємець є платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, а доходи, отримані у цьому періоді, включаються до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи підприємця (далі – Декларація). Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752). Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп подаю

  Звертаємо увагу фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств на особливості сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у 2022 році. Згідно з приписами пункту 9 19  розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний в

  Відповідно до п. 86.7 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому пп. 78.1.5 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки. Документальна позапланова перевірка здійснюється, згідно з пп. 78.1.5 ПКУ, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визнач

  Без рішення суду податкові органи не мають права запитувати у суб'єкта господарювання інформацію про рух коштів на рахунках? Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ. Контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ). Згідно з абзацами першим – другим п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки. Окрім т

  На період мобілізації роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України. Штрафи та пеня за порушення у зв’язку зі сплатою єдиного внеску не застосовуються протягом дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення. Нагадую, що надана законодавством можливість не сплачувати єдиний внесок у період дії воєнного стану є лише правом платника, а не звільненням його від нарахування внеску. Крім того, страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Це виз

  Постанова ВС від 9 серпня 2022 року у справі № 820/537/16  –  https://reyestr.court.gov.ua/Review/105667535 Виконуючи судове рішення про скасування рішення стосовно анулювання свідоцтва платника ПДВ,  контролюючий орган зобов’язаний самостійно вчинити дії  з повернення платника в становище, наявне до ухвалення протиправного акта індивідуальної дії. Такі дії охоплюють: поновлення реєстрації суб’єкта господарювання як платника; поновлення (або відкриття нового) електронного рахунку в СЕА ПДВ; відображення на такому рахунку реєстраційної суми (УНакл), яка має бути перерахована за формулою, наведеною в пункті 200-1.3 статті 201-1 ПК України, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права з повернення бюджетних коштів, що перевищують суму узгоджених податкових зобов’язань, та наявності підстав для сплати узгоджених податкових зобов’язань. На користь такого підходу під час вирішення питання про поновлення (відображення) показника реєстраційної суми в СЕА ПДВ після ска

Житлові спори військовослужбовців. Оскільки спір стосується проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а саме забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, а відповідач у цих правовідносинах виконує публічно-владні управлінські функції, спір, що виник між сторонами, є адміністративно-правовим, а тому така справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. ПОСТАНОВА   25 СЕРПНЯ 2022 РОКУ СПРАВА № 161/21587/20 ПРОВАДЖЕННЯ № 61-16069СВ21   ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ПЕРШОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ Відповідно до  статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»  держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених  Житловим кодексом України , іншими законами,

  Позивач оскаржив до Верховного Суду ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що у встановлений судом строк скаржник не усунув недоліку апеляційної скарги, оскільки не подав заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення. Водночас суд апеляційної інстанції вказав, що в матеріалах справи є електронна адреса представника апелянта, на яку суд двічі направляв належним чином завірену й підписану ЕЦП копію ухвали. Це підтверджується довідкою суду. На обґрунтування касаційної скарги скаржник повідомив, що суд апеляційної інстанцій дійшов необґрунтованого висновку про наявність зазначеної в матеріалах справи офіційної електронної адреси позивача.  Електронна адреса, за якою нібито надсилалися процесуальні документи у справі, не вказана ним у апеляційній скарзі та не є офіційною. Крім того, посилаючись на вимоги ст. 251 КАС України, скаржник зазначи

  Сам факт неукладення додаткової угоди до договору оренди не може свідчити про відсутність обов`язку у орендаря сплачувати орендну плату за земельну ділянку, яка була надана в користування на підставі договору оренди та після спливу строку дії якого позивач продовжує нею користуватися. ПОСТАНОВА   01 ВЕРЕСНЯ 2022 РОКУ СПРАВА № 804/3763/16 АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ № К/9901/41827/18 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Як встановили суди та вже вказувалось в цій постанові, договір оренди землі від 25 січня 2006 року позивачем із Дніпропетровською міською радою було укладено строком на три роки (пункт 3.1 договору). Втім, після завершення дії договору оренди земельної ділянки позивач останню не звільнив, за актом приймання-передачі орендодавцю не передав та продовжував нею користуватися у власних потребах. Двічі (16 жовтня 2009 року та 15 серпня 2013 року) Банк звертався до орендодавця з проханням продовжити договірні відносини, при цьому, письмовог

  КАС/ВС:  Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. Здійснення моніторингу відповідно