Адвокат Пономарьов Михайло Валентинович т. 099 326 31 95

  У парламенті віднайшли вирішення проблеми недофінансування судів: голова Комітету з питань правової політики разом із колегами запропонували наповнити спецфонд Держбюджету за рахунок збільшення судового збору. Як відомо, бюджет на правосуддя урізають майже на 3 млрд грн - у наступному році не передбачені кошти ані для того, щоб покрити зарплати всім працівникам апарату судів, ані для електронного правосуддя, ані для ремонту пошкоджених внаслідок війни будівель судів. Втім, у Верховній Раді, схоже, знайшли рішення. Так, народні депутати-члени Комітету Верховної Ради з питань правової політики включно з його головою Денисом Масловим зареєстрували 19 вересня законопроект «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про судовий збір» щодо зміни мінімальної та граничної межі ставок судового збору за подання до суду окремих процесуальних документів» 8047. Як зазначають автори, документ розроблений для зміни мінімальної та граничної межі ставки судового збору за подання до суду окремих пр

  Згідно з п. 32 прим. 2 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що у випадку

  В цій справі, звертаючись до Уповноваженої особи з адвокатським запитом, Адвокатське об`єднання, зазначаючи про підстави отримання запитуваної інформації, послалося у своєму запиті виключно на статті  20 ,  23 ,  24 Закону № 5076-VI  і запитувало інформацію, яка стосується приватноправових відносин, що не дає можливості вважати такий адвокатський запит одночасно й запитом на отримання публічної інформації.  Адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб'єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, у зв'язку з чим відносини, які склалися між позивачем та відповідачем щодо зобов'язання останнього надати відповідь на адвокатські запити, не є публічно-правовими у розумінні КАС України. П О С Т А Н О В А   18 СЕРПНЯ 2022 РОКУ   СПРАВА № 520/13981/21   ПРОВАДЖЕННЯ № 11-33АПП22   ВЕЛИКА ПАЛАТА В

  КАС/ВС: Відтак посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача та контрагентами другого і третього порядку не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ними договорами. Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи (постанови Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі № 813/4931/13-а). Верховний Суд також зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контраг

  До членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти. Отже правомірною є відмова у встановленні статусу «Член сім`ї загиблого (померлого)» та видачі «Посвідчення члена сім`ї загиблого» якщо позивач, хоч і проживала спільно із загиблим військовослужбовцем, однак у зареєстрованому шлюбі з ним на час його загибелі не перебувала, статусу члена його сім`ї не мала. ПОСТАНОВА   06 ЛИПНЯ 2022 РОКУ СПРАВА № 809/1346/17 АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ № К/9901/47634/18   ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ 19.  Ключовим питанням у цій справі є наявність правови

Контролери вказали, чи нараховують платникам податків штраф та пеню при заниженні податкового зобов'язання у поданій податковій звітності, граничні терміни подання якої припадали на період до 24.02.2022 року, якщо їх самостійно виправляють шляхом подання уточнюючої податкової звітності упродовж періоду воєнного стану. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, які містяться у раніше поданій ним податковій декларації, тоді він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абз. 1 п. 50.1 ПКУ). Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Однак абз. 6 пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ передбачає, що у разі самостійного виправле

  Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця. На такий нюанс вказав Касаційний цивільний суд у постанові від 3.08.2022 у справі № 712/2579/21. https://reyestr.court.gov.ua/Review/105726117 Позивач просив суд перевести права та обов’язки покупця за двома договорами купівлі-продажу частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд. Суди перших двох інстанцій у позові відмовили, вважаючи, що у позивача як співвласника цього будинку не існувало переважного права перед відповідачем на купівлю часток будинку відповідно до ст.362 ЦК. КЦС зауважив, що продавець частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від реалізації свого переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодонерухомого майна протягом одного місяця від