Адвокат Пономарьов Михайло Валентинович т. 099 326 31 95

  Досить часто на практиці можна зустрітиситуації, коли отримавши у спадок земельну ділянку, спадкоємці починають шукати можливості для зміни орендаря або умов договору. На що потрібно звернути увагу спадкоємцям? За загальним правилом, до складу спадщинивходять усі права та обов’язки, що належалиспадкодавцеві на момент відкриття спадщини і неприпинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).       Можливість набуття права оренди землі в порядку спадкування передбачається спеціальним законодавством, зокрема Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».       Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.       Статтею 148-1 Земельного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку,

Згідно з абзацом четвертим п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утворенням відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої в

Пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з пп. 14.1.225 ПКУ. Однак, з 1 січня 2023 року скасовується пільга з ПДВ на постачання програмної продукції.  Влада вирішила не продовжувати цю пільгу з ПДВ, хоча відповідний законопроект № 7611 було зареєстровано у Верховній раді України 28.07.2022р. Нагадую, до програмної продукції, операції з постачання якої звільнено від оподаткування ПДВ, належать:  результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;  примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у то

  Особливості та судова практика поділу майна подружжя внесеного до статутного капіталу юридичної особи 12 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи  № 369/9429/18 ,провадження № 61-15329св21 (ЄДРСРУ № 107904693) досліджував питання щодо поділу майна подружжя внесеного до статутного капіталу юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України). Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба

  Чи несе платник податків відповідальність, який не має можливості подати заяву і всі підтверджуючі документи про неможливість виконання податкових обов’язків відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – Порядок). Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку платники мають право подати заяву, документи, інформацію про неможливість виконання податкових обов’язків одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрація податкових накладних, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання та ін.) таким платником податку, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків. Платники податків, які набули можливість викона

  Питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Постанова ВС КАС від 23.06.2022 у справі №640/6130/20. ПОЗИЦІЯ ВС ... законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. 38. Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. 39. При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість

  Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦКУ) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності становить три роки (ст.257 ЦКУ). Строк, визначений ст. 257, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до п. 19 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, враховуючи зміни, внесені Законом України 15 березня 2022 року № № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Водночас ст. 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (далі - Конвенція), яка набула чинності для України 01.04.94, установлено, що для країн-учасниць, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (якщо укладені ними контракти не суперечать вимогам Конвенції), строк позовної давності становить чотири роки.